Я НЕ ТВІЙ БРАТ
ТИ НЕ СЕСТРА МОЯ
НІКОЛИ НЕ РОЗКАЗУЙ
МЕНІ ХТО
І В ЧОМУ Я ВИНЕН
НА НАШІЙ ЗЕМЛІ
ЛЮДИ ЯК КОРОБЛІ
КОЖЕН ПЛИВЕ
ПОКИ ХВИЛЯ НЕСЕ
І ПОКИ ГЛИБОКА ВОДА
ГЛИБОКА І ТЕМНА
ДО САМОГО ДНА
ДО САМОГО
САМОГО ДНА
НА ГЛИБИНІ
ЗУСТРІЧАЮТЬСЯ ВСІ
ТАК НІБИ В МОРІ
МІСЦЯ НЕМА
І ТРУТЬСЯ БОРТАМИ
АЖ СТОГНЕ ЗЕМЛЯ
ВІД ЗАВИСТІ
ПІДЛОСТІ Й ЗЛА
ХТОСЬ НЕДОПЛИВ
БО ЙОМУ ПОМОГЛИ
НАБРАТИ ПОВНІ
ТРЮМИ ВОДИ
ПОСТАТИ ГЕРОЯМИ
ТОЇ ВІЙНИ
ДУЖЕ ХОТІЛИ ВОНИ
А ДО БЕРЕГА
ТИХО ХВИЛІ НЕСУТЬ
ПОРАНЕНІ ДУШІ
ЖИВИХ КОРОБЛІВ
А ВІД БЕРЕГА
ЗНОВ У МОРЕ ІДУТЬ
ТІ ХТО ВІРУ І ПРАВДУ
ЗНАТИ ХОТІВ
НАШ ОКЕАН
ЗНАЄ БІЛЬШЕ НІЖ МИ
СЕКРЕТИ ВСІ
У НЬОГО НА ДНІ
А МИ ХОДИМ ЗВЕРХУ
ВЕЛИКІ Й МАЛІ
ЛЮДИ ЯК КОРАБЛІ
ГОРДО ПЛИВЕМ
І НЕ ВІРИТЬ НІХТО
ЩО НИМ
ЗАЦІКАВИЛОСЬ ЗЛО
І СЕРЕД ВІТРІВ
МИ НЕ ЧУЄМ ЩУРІВ
ЯКІ ПРОГРИЗАЮТЬ
НАМ ДНО
А ДО БЕРЕГА
ТИХО ХВИЛІ НЕСУТЬ
ПОРАНЕНІ ДУШІ
ЖИВИХ КОРОБЛІВ
А ВІД БЕРЕГА
ЗНОВ У МОРЕ ІДУТЬ
ТІ ХТО ВІРУ І ПРАВДУ
ЗНАТИ ХОТІВ
А ДО БЕРЕГА
ТИХО ХВИЛІ НЕСУТЬ
ПОРАНЕНІ ДУШІ
ЖИВИХ КОРОБЛІВ
А ВІД БЕРЕГА
ЗНОВ У МОРЕ ІДУТЬ
ТІ ХТО ВІРУ І ПРАВДУ
ЗНАТИ ХОТІВ